Вона нам з братом розповіла не
одну історію як наша прадідусь і
прабабуся виступали за
незалежність Ірландії. Це було
чудово, пригадую, посідаєм за
будинком, розпалим вогнище,
бабуся приготує смачне пресмачне
какао з молоком, прийдуть сусіди і
починають розповідати неймовірні
історії, від яких в нас з Харві
захопливо розігрувалась фантазія.
Це були вечори, незабутні вечори.
Зайшовши в середину подвір'я,
увагу привертає те, що повсюду
зелень, травичка розкинулась
скрізь, особливо виділялась стежка
до будинку, якщо застелити
червоне полотно то можна було
уявити, що ти голівудський актор, і
ти йдеш по червоній доріжці. На
клумбах ростуть різноманітні квіти:
трояндия, півонії, тюльпани,
хризантеми та жоржини. У дворі
також ростуть кущі бузини, які
дивним чиномвлились в екстер'єр
будинку. У куточку висить дитяча
гойдалка, я пам'ятаю, як тато
будував її тут, хоч був маленьким,
але пам'ятаю. Ви уявіть скільки
радості ми відчули з Харві, коли
гойдалися на ній, а бабусі як було
приємно, вона була щаслива, коли
з її будинку доносилась не глуха
тиша, а дзвінкий дитячий сміх. Його
величнісь, будинок, являв собою
дерев'яну споруду, в якомусь
незрозумілому стилі, чи то
готичному, чи то романському,
байдуже, він був прекрасним.
Найбільш пам'ятною частиною
будинку було горище. Ми з
братиком проводили там дуже
багато часу, воно було таке
загадкове, що нам просто
нетерпілось дізнатись всі загадки,
воодночас це була наша таємна
база, де ми ховали записки, речі які
припали до душі, світлини, це була
наша камера схову. Всі ці скарби
республіки лежали в тумбочці,
бабця дала нам до неї ключі, і ми
були впевнені, що всі скелети, які
там лежали не вийдуть на світ ( це
були не справжні скелети, нічого
такого не думайте, я мав на увазі
таємниці, що ми там ховали). Там
була ще довга драбина, ми по ній
вилазили на дах, і дивилися на
нічне небо, боялись закрити очі,
щоб не пропустити коли буде
падати зірка, щоб загадати
бажання.
Авока - це було непросто село, десь
в глибинах Ірландії, а рай, де
можна спокійно провести залишок
життя. Тепер я розумію, чому
бабуся вибрала саме це місце для
проведення старості.
ID:
604965
Рубрика: Проза
дата надходження: 07.09.2015 16:29:33
© дата внесення змiн: 07.09.2015 16:29:33
автор: Джулиан Некава
Вкажіть причину вашої скарги
|
