Рідненька моя! Зі святом Тебе!
.
Сьогодні Вербна неділя – це свято Ти дуже любила.
Ти все ходила в церкву посвячувати «шутку» і після посвячення приходила до дому щасливою. Цими гілочками Ти доторкалась до нас, промовляючи слова, що «шутка б’є, я не б’ю, від нині за тиждень Великдень».
Ти була дуже щасливою і емоційною, і цей стан постійно передавала нам. Я був дуже щасливий з Тобою.
Я впевнений, що Ти і на небі дуже щаслива, бо Ти «ЖІНОЧКА ВІД БОГА».
.
Вербна неділя
.
Підходить це свято – "Шуткова" неділя,
На серці не радість, а смуток стає,
Вже в пагонках вербних скрізь гілля,
В церквах у посвяті в цей день постає.
.
Цей смуток у мене постійно без Тебе,
І згадую я про щасливий той час,
Під воду свячену себе підставляла
Із гіллям «шутковим» в руках кожен раз.
.
Ти тішилась завжди вербовим бутонам,
Які розпустились в весняне життя,
Прийшовши додому, тримаючи гілки,
Сіяла від щастя постійно Ти вся.
.
Стою я у гурті святкових людей,
Коли посвятять мою «шутку»,
Й проноситься в пам'яті сум тих ночей
Без Тебе проведених в смутку.
.
Уже пробудилась із сплячки природа,
Вирує навколо прекрасне життя,
А в мене у серці стоїть прохолода,
Без Тебе немає зовсім майбуття.
.
Я згадую щиро про кожну секунду,
Про наше прекрасне, щасливе буття,
Але, пам’ятаючи смерті природу,
Не може відбутись назад вороття.
.
У вербну неділю прийду я до Тебе,
З гілками, в посвяті ”святої верби”,
З квітками нарцисів, з десяточком стебел,
Щоб була там в небі щасливою Ти.
.
Твій Володя!