Моя надія - паперовий човен
У морі страху, туги і брехні
Вона пливе, а хвилі нагортають
І так спливають невеселі дні.
Сумую я за мирним синім небом
Я марю ним у день і у ночі,
А щастя було поруч, недалеко
Тримав від нього у руці ключі.
Можливо не цінив тоді я щастя
Як щось минуле згадував війну
Вона чекала слушної нагоди
Щоб вдовільнити вОву сатану
Та користі йому тепер не буде
Ні від землі, що так підступно вкрав
Ні від грошей, що на війні заробить
Цю партію сусіда наш програв.