Червень — перший місяць літа,
Розкошує в буйних вітах
Смарагдовими листками,
Кольоровими квітками
З осяйними пелюстками.
А душа його — трембіта,
Сонечком до дна зігріта
У вишитій сорочині
Мальовничої Волині,
Де озера з небом — сині.
Загляда в блакитний льон —
Серцем проситься в полон.
Льон не зводить з неї зору
У квітучу свою пору,
Їй лишив сліди-узори.
Жайвори лаштують струни —
Бігають по полі вруни
В оксамитному убранні
В срібних росах на світанні,
Вітерцями ніжно гнані.
Зарум’янилась калина,
Скоро буде і малина.
Достигають полуниці,
В лісі — запашні суниці,
Ваблять полиском чорниці.
Заквітчалася ожина —
Тут її рідня, стежина.
Тут — веселки семиструнні,
Сіно запашне — у клуні...
Ну, а ми — думками юні.
11.06.15
Хоча, дощу треба - все горить...
Дякую, я також люблю дощ, якщо у міру 
