Ти грай зі мною, неначе знову в улюблені шахи
І нехай плачуть вікна, і рушають у вирій птахи,
Нехай падають стіни і палають заржавілі мости!
Просто мовчи і пиши мені свої несміливі листи.
Ти шукай мене на перонах метушливих вокзалів,
В улюбленій музиці, у стосах п’янких мемуарів
І нехай небо падає на закохані вечірні дахи,
Ти просто вкотре римуй свої солодкі гріхи.
Ти люби мене, як промовлену знову молитву,
Як мелодію скрипки і ще незакінчену битву
Між нами і херувимами за початок нової доби.
Я чекаю на тебе - не бійся, просто лети і люби.
