Вони найпершими від нас підуть
Їх світлі душі в небо рвуться
Земний свій шлях достойними пройдуть
У світлих спогадах до нас вернуться.
Ще при народженні наділені вони
Тим благородством, що не кожному дається
Для багатьох незрозумілими були
Комусь за це ще й каятись прийдеться.
Не рай земне життя
Тут низькі пристрасті бушують
Багато хто йде в забуття
Не всі світлу пам'ять лишають.
Нам темні сили війну нав’язали
Така їх місія на цій землі
Їх народили та не обласкали
Тому душі у них такі злі.
Кому дано майбутнє знати –
Багато є незрозумілого для нас
Звичайним людям страшно вмирати
Високі душі охороняють нас.
