Пливе по небу жовтий лист,
Такий як сонце ясне.
І вечір вже почався вмить-
Вечірня зірка красна,
В нічному небі вже горить,
Як свічка в домі пана.
Та жовтий лист летить,летить
І дзвінко шелестить.
Бо летить за ним вродлива,
Чи широка,чи красива,
Чи задумлива мрійниця,
Абож дівчина вітриця.
А її сторожі-брати,
Йдуть за нею на вогні.
Все багряне й жовто-листе,
Коло них пливе.
Своїм пензлом, чарівниця,
Красна дівчина-вітриця,
Намалює на холсті,
Пору року "Восени".