мій сильний біль втирає ноги
і відблиском пройшли дощі
моя дорога то є поле,
що значиться по всій землі
прощання, смуток - лиш докора
хай пронесеться у пітьмі,
а та людьська, мала покора
загубиться в чужій юрмі
не злая совість хай покаже
чужого серця спориші
хоча навіщо? все розмаже...
проникливітсть великої мазні
пишу рядки, про що не знаю,
так кожен раз... думки...лети!..
і хочеться чогось, не знаю
мої слова лиш відгуки...мовчи...