Він добре знав, за що мав воювати
Проти «сепарів» – наймитів Кремля,
Адже, крім рідної, була у нього мати –
Одна на всіх – Українська земля.
Від Заходу й до Сходу простяглася,
І об’єднав її старий, як світ, Дніпро.
Його прадавня мрія цим збулася,
Хоч платою була велика кров.
Він не дозволить Україну рвати
На «денеери», ще якісь шматки,
Народ потрібно у кулак збирати,
Історії згадавши ті витки,
Коли князі, щоб славу не ділити,
Поміж собою втіяли війну,
Лиш Володимир Мономах Великий
Завіт лишив, дорожчий за казну:
«У дружбі сила, в єдності народу –
Тоді ніякий ворог не страшний,
Бо весь народ ніколи не збороти –
Це ключ до перемоги в час війни.»
7.04.2015.
Ганна (Демиденко) Верес
