Вишиванка
Вишиванка столітня,
В мою зазираючи душу,
Таємницю народження
Свого вістує мені,
У якій я усього святого
Торкнутися мушу,
Що із давніх давен
Бережуть візерунки її.
В ній щасливого літа медового
Вранішня свіжість,
Жовтоплинної хвилі колосся
Нестримний потік,
Пелюсток дозріваючих маків
Зворушлива ніжність,
Лебединої пісні кохання
Єдине навік.
Сивина розкуйовджених кіс
У стрічках водограїв,
Первозданність цнотлива
Стежками неходжених гір.
Незборима в ній сила природи
Від краю до краю,
У житті найдорожчі для кожного
Щастя і мир.
Переспів солов’я,
Що присів на старесеньку грушу,
Ключ лелек в надвечір’я
У заході сонця вогні…
Вишиванка столітня,
В мою зазираючи душу,
Таємницю народження
Свого вістує мені…
