Гірка кава - з присмаком жалю,
Пожовкла сторінка газети.
Ти увійшла в життя несподівано,
Не взявши білета.
Не спитавши дозволу, -
Усе місцями переставила.
Меблі мого розуму, -
На свій смак розставила.
Зколихнула усе,
Що до цього дрімало.
І вогнем дики, пошепки
Все, що серце давно шукало.
Ах! Ти чортова дівка!
Ну що ж ти накоїла?
Дурман у очі бризнула,
Пішла, і ран не загоїла...
А я, як дурень сиджу, -
Не маю собі місця.
Та сторінка газети і досі лежить,
Але я вже в іншому місці...
