Краю мій дорогий, моя рідна родино,
Вишиванки з роси в голубих кольорах,
Ти для мене свята, ти Волинь – Україна,
Що розквітла в ожині, між озер , що в лісах.
Я до Бога молюся за розсідланих коней,
За покоси ранкові, що ховає роса,
До льонового поля, до святої ікони,
Де так небо сіяє, де цвітуть небеса.
Краю мій синьоокий, в теренах і калині,
Грибний краю волинський – золоті пшениці,
Я радію життю, що живу на Волині,
І ця радість постійно на моєму лиці…
Рушники, вишиванки і волинське намисто,
Кошики на картоплю і прості личаки,
Славлять землю волинську,рідний край урочисто
І прошу для Вас щастя, дорогі земляки.
Повезло Волині: такого оракула здобула! 
