|
Лежать тут долі різнії,
Не боги, - прості люди.
Народна епітафія –
Завжди влучніша буде.
Не будеш тут служить сволоті…
Не треба кланятись чортам…
Як Вас любили на цім світі…
То хай ще краще люблять там!
Усе живе відійде з часом,
Його не в змозі зупинити,
Залишим слово і діла,
А далі – вже продовжать діти.
Сому
Не гукайте більше Сома, -
Спить у домовині…
Сумно прийдеться без нього
Ненці-Україні.
Чорноволу
Для Батьківщини чесно жив…
Ім’я в борні ще аж до нині…
Він був в житті, як смолоскип –
Дорогу освітив країні.
Л. Бикову
Твоє життя, як спалах зірки…
Осяяла, зігріла, осліпила…
Нажаль, загасла дуже швидко,
Та слід який по собі залишила.
Тимошенко
Неначе з стели ти зійшла,
Косою Україну «полонила»,
Та долю Жани Дарк знайшла…
І, як вона, за те згоріла.
Путіну
Ти сам – ніщо,
Не варто витрачати часу,
Але яке велике казна-що
Тебе учило в школі, в кожнім класі,
Книжки читав які ти і про що?
Жадоба і бажання слави
Заполонила влада твою суть:
Раб курки, що з двома лобами,
Забув про честь і втратив вірну путь.
Ющенку
Майдан стояв,
Зима стояла,
Народ благав: «Ну посади!»
Ти ж посадив у своє крісло…
Тепер ім’я це ненависне…
Хоч там лежи і не тренди!
Януковичу
Тебе ще довго пам’ятати будуть люди….
І в пеклі у чортів…
Робота буде.
Бойку
Там буде тепло всім вам разом,
І вистачить на всіх там газу…
І ти, і всяя твоя браття,
І голубим буде багаття.
Наталка - обіцялка
Роздавала обіцянки:
Що усім по тищі,
Обіцяти - не робити…
Так воно і вийшло
Обіцялась, забрехалась…
Ще й дипломи – липа,
В Сірка очі позичала…
Їми тільки й кліпа.
Мазоху
Як його мати народила?
Най батько вилами гострив…
Не знаю, що в саду він мазав,
Але намазав для чортів.
...............................................................
Народним депутатам (на ваш вибір):
...........................................................
Усе життя ти на роботі…
Низький уклін тобі за те…
Щоб гроші були навіть в роті,
І гідне місце у… Козлячому болоті.
Напевно послід черв’яка
Цінніший в сотню раз…
Чим слід отого мудака,
Бо він був підар – ас!
Безмежну мав в собі жадобу,
За це, – нема де ставить пробу…
І хоч людиною не став,
Дітей у Раду всіх запхав.
У Раді тихо він сидів,
Нагнув таких там рогулів…
За гроші лиш голосував,
І Україну продавав.
Дарма, що по життю був Хам,
З дитинства – ідеальний Жмот,
Коли потрапив він у Храм,
Усе, що крав, - все «на ремонт».
ID:
550390
Рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата надходження: 10.01.2015 17:32:40
© дата внесення змiн: 19.05.2016 20:44:09
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Вкажіть причину вашої скарги
|
