Я інколи сумую за тобою,
І плачу, лиш тоді коли дощі,
І слухать перегони і прибої,
Чому мене тоді ти залишив?
І біле плаття наче білі хмари,
Розпущена давно моя коса,
Броджу серед людей, немов примара,
І прошу залишити хоч життя.
Співаю пісню, та не знаю слів,
Мелодія в душі горить, палає,
Мене одну, навіки полишив,
І що робить з свободою не знаю.
Тихенько вітер пісеньки шептав,
Мугикав щось собі під ніс,
Мене він знать не знав,
А я все далі йшла собі….
20.05.2014 р.
