Ми знаємо свої проблеми,
і мріємо про вихід.
Ми вірим, що не помремо,
і напихаєм свій живіт.
По ослячому ми прагнем
досягнути чогось у житті.
Упевнені, що мету ми знаєм,
крокуємо стежками насамоті.
Не обертаючись назад,
не вірячи у допомогу,
ми губимось усі підряд
і надіємось лише на Бога.
Невже так мало сил?
Невже так важко зрозуміти?
Усе,що треба, не проси.
Умій в житті свій шлях знайти.
Не бійся радитись з людьми,
не бійся помилку зробити,
не йди у прірву, ніс вище підніми.
Спробуй для когось пожити.
Нам всім варто жити в мирі,
досягати разом спільної мети.
Ми ж гуманна раса, а не звірі.
Не можна нищити збудовані мости,
не треба жити у липкій брехні.
Закладені початки нашої мети
зовсім не полягають у війні...
