Все не так, все поспішаю, та спливає час, так багато всього хочу і усе зараз.
Не встигаю закохатись, вже розлуки час, не відомо, що є краще - проти чи гаразд.
Не встигаю придивитись добрий він чині, коли треба вже зізнатись про усе сім́ї.
Поспішаю до любові, що жити дарма, та чи варте те є слово усього життя.
Хочу начебто навчитись вірити в людей, та часу не вистачає для втілення ідей.
Хочу відданості слова, щирості буття, та напевне не готова, ще не вспіла я
Довіряти, поважати, приймати тепло, бо завжди для цього часу в мене не було.
