події розставлять усе на місця,
особливо людей.
слова не такі вже й важливі для мене,
головне відчуття.
хочеш дізнатись чи важливий ти,
навіть закривши очей,
серце підкаже, проганяючи кров,
щоб червоними були вуста.
колись нас не стане тут, там,
малих, незначних тіней.
ніхто не згадає, занадто великими
стануть міста.
занадто черствими, пустими,
без відкритих дверей.
людей стане більше
на тисяч триста-чотириста.
людяності стане менше,
менше ніжностей
вичистять свої серця і душі вони
від любові дочитста.
не врятують нас ні палкі виступи,
ні мільярди коштовних речей.
дорога для нас буде довгою, пильною,
а може й терниста.
допоки ми не виберем для себе
найголовніших цінностей.
гординя розїдатиме нас з середини,
особиста.
допоки ми не зречемось чужих думок,
необхідностей.
треба будувати не стіну в два метри,
а малого моста.
навчіться бути вірними у них, так,
у звірей.
не така вже солодка й захоплююча
та помста.́
