Я люблю свою Україну,
Від Карпат до степів Херсона,
В Слобожанщині і Волині,
Я себе відчуваю вдома.
Не можливо її ділити,
Це як навпіл розтяти людину,
Організм може цілий жити,
Не окремі його половини.
Я люблю свою Україну,
Хоч ошукану, хоч побиту,
У щасливу і злу годину,
Не піду я блукати світом.
Тут здорові, прекрасні люди,
Тут природа, що мліє серце,
Від пісень тут стискає груди,
І душа наче птаха в’ється.
Я люблю свою Україну,
Не за гроші і не за сало,
Найбагатші чужі країни
Не замінять - "Героям Слава!"
Не затьмарить ранкове сонце
Чорна хмара та щільна злива,
Та у рідній моїй сторонці
Дозріватиме в серпні слива.
Я люблю свою Україну!
Вірю в силу її , та мужність
З часом прийде в кожну родину
Мир та злагода, та співдружність.
З часом стане народ здоровішим,
Вивчить мову, зречеться рабства.
Й зрозуміє: своє, найрідніше -
То найбільше в світі багатство.
