Тебе забути,здається,неможливо.
Забути,хто ти-це для мене диво.
Я згадую про тебе щохвилини.
Для мене-ти,мов цукерка для малої дитини.
Ти так раптово увірвався в моє життя,
Що я спочаку й не помітила твоєї присутності.
А потім,розбудив в мені такі почуття,
Що я без тебе- це вже стало абсурдністю.
Та тобі,здається,всеодно.
Ти йдеш і навіть не кажеш,до побачення.
Для тебе життя-це,немовби,кіно.
Таке собі,звичайне,безтурботне кіно,яке щодня показують по телебаченню.
Та знаєш,мій любий,не все так просто,як здається,
Але,будь ласка(!),живи як тобі заманеться.
Кохай кого хочеш,люби її до останку,
А я таки звикну..звикну зустрічати без тебе світанки.
