Болить душа і серце рветься на шматки,
і вже весна не радість, а кривавиця.
Старанням чорним східної руки
нам сорому й ворожості прибавиться.
Ми часто всі запитуєм у Бога:
чому на наш народ така печать?
І наша хата, наче не убога,
і в нашім серці, наче не печаль?
Чому дороги світлої немає?
Одні зелені наймити в степах
своїм колючим дротом розтинають
моєї Батьківщини вільний шлях.
Прийде розплата - ось вона, вже близько!
І шкереберть всі полетять кати!
Тримаймось, українці, з нами - військо,
ми з ними дійдемо до вірної мети!
