Переклад твору Н. Н. Добронравова "Надежда".
Зірка незнайома світить нам.
Знову ми відірвані від дому.
Знову розділяють нас міста
Та вогні чужих аеродромів.
Тут щодня тумани і дощі,
Що на нас чекають від світанку.
І всі невідомі нам шляхи
Закликають нас без перестанку.
Надія – мій компас земний,
А вдача – це приз за сміливість.
Хай пісня лунає завжди,
Хай дім рідний знову присниться.
Ти повір, що тут, на чужині,
Все навколо змінюється зразу:
Хмари відлітають назавжди,
І зникають швидко всі образи.
Тільки по житті не поспішай –
Завжди будь спокійним та відвертим!
І відкриєш новий небокрай:
Той, хто не здається, буде першим!
Надія – мій компас земний,
А вдача – це приз за сміливість.
Хай пісня лунає завжди,
Хай дім рідний знову присниться.
І ніколи не забути нам
Все, що ми колись не доспівали,
Наш чудовий, милий серцю край,
Де друг другу вперше покохали.
Знову розділяють нас міста.
З’єднує нас прагнення до мрії.
Зірка незнайома світить нам:
Світить, наче пам’ятник надії.
Надія – мій компас земний,
А вдача – це приз за сміливість.
Хай пісня лунає завжди,
Хай дім рідний знову присниться.
