був день новий
творився в надземеллі
здіймався над землею
у всій своїй красі
нові дівчата шили
на сукнях по камелії
не дочекавшись , зачиняли двері
у пошуках зими
за хуртовиной бачилась
іще новіша днина
що мчалась без зупину
створити нам весну
і ми її помітили
старались не засмітити
злодійку навісну
коли ми познайомились
нарешті повідомити
що ми скоріш закохані
аніж забуті ким'сь
ми люди задоволені
і дещо перемолені
заставили записувать
оцей нефайний вірш
і наче завойовники
ведемо перемовини
за чашечкою кави
у шафі замалій
всі книжки перечитуєм
питання перепитуєм:
"хто більш із нас живий?"
люблю тебе незвідано
люблю тебе привітами
від літа до зими
