Я сьогодні сама не своя,
І для цього немає причини.
Може, лиш, усмішка твоя,
Бо смієшся ти, як дитина.
Може справа у твоїх очах,
Погляд твій мою душу гріє,
Він приходить до мене в снах,
Моє серце від нього мліє.
Коли ти мені скажеш: "Привіт",
Щось спитаєш, про мої справи,
То для мене уже весь світ,
Замалим і затісним стане.
І лише мені відомо,
Що коли лунає твій сміх,
То не чую своїх знайомих,
І не треба мені утіх.
І сьогодні з самого ранку,
Я уже неймовірно щаслива,
Я радію уся безостанку,є
Бо погода така красива.
І твій погляд зловлю на собі,
Та нічого зробити не смію,
Моя радість й печаль в тобі,
Я про тебе постійно мрію.
Я сьогодні сама не своя,
І тепер я знаю причину.
Вина цьому, усмішка твоя,
Бо смієшся ти, як дитина.