Твоїх дітей, Україно, кийками ганяють,
Б’ють по головах жорстоко, кров’ю обливають.
Твоїм дітям, Україно, руки заломляють,
І за правду і свободу в тюрми забирають.
Твоїх дітей, Україно, тиснуть, зневажають,
Нецензурними словами грубо ображають.
Над Твоїми дітьми, Ненько, розправи вчиняють,
Побоїща та підпали уже меж не знають…
Твої діти, Україно, прагнуть в мирі жити,
Славити свою Державу і нею гордитись.
Твоїх дітей, Україно, в світі величають,
Про боротьбу добра зі злом легенди складають.
Твоїм дітям, Україно, можуть тіло бити,
Але дух свободи й правди ніяк не зломити!
Мужі владні України, пробудіть сумління,
Бо впаде ця кров на вас і ваше насіння!
За дітьми країни, владо, припиніть гоніння,
Бо за це будуть питати ваші покоління.
Підніміть ви очі вгору - є ще і над вами!
Як підете ви до НЬОГО з такими ділами?
