Алена Васильченко.
ПЕРЕКЛАД Ірина Лівобережна.
Береги его, Бог. От беды и внезапных потерь.
Если вдруг он упал и подняться от боли не может...
Если в лютую зиму закроют последнюю дверь,
я прошу об одном: береги, береги его, Боже...
Я не знаю молитв. Я сама - не святой человек.
Но сегодня прошу: он хороший, ты с ним осторожней...
Иногда, не боясь, он бросается в омуты рек.
Вдруг нахлынет волна - помоги, поддержи его, Боже.
Если грянет метель, и погаснет свеча у икон,
если каждая ночь будет полниться холодом лютым,
если взвоют ветра из щелей и разбитых окон -
береги его, Бог: каждый год, каждый час и минуту...
Пусть уйдет далеко кривоногая, злая беда.
Пусть его на руках добрый ангел от горя уносит.
Я прошу тебя, Бог: ты ему помогай иногда.
Он хороший, поверь.. Просто сильный - и сам не попросит.
И тогда я смогу всё на свете и всех превозмочь.
И в мирской суете нет мгновенья, что стало б дороже,
чем когда у окна ваша Женщина целую ночь
зажигает свечу, говоря: Помоги ему, Боже...
http://www.stihi.ru/2013/12/07/1018
Алена Васильченко.
****************************
ПЕРЕКЛАД Ірина Лівобережна.
Бережи його, Боже! Від утрат та випАдків химерних,
Якщо раптом упав він, піднятись від болю не може…
Якщо в лютий мороз хтось зачинить надію і двері,
Я прошу про одне – бережи, бережи його, Боже!
Я не знаю молитв. Я сама - не свята. Не свята.
Та сьогодні молю – він хороший, до болю хороший…
Він кидається в жерло вулкана – сама простота…
Раптом лава стіче – поможи, поможи йому, Боже!
Як зав’южить зима, і погасне свіча у ікон,
Якщо ночі його переповняться болем полинним,
А вітри видуватимуть душу, завиють на скон…
Бережи його, Боже! Кожну часточку, кожну хвилину!
Хай за море втікає біда, не сотаючи жил,
Хай на добрих крилАх його ангели завжди виносять!
Я молю Тебе, Боже: завжди Ти йому поможи.
Гідний жити він, вір. Та за себе ніколи не просить.
Я тоді не помру. Просиджу цілу ніч у вікна
В цілім світі – одна, та немає для мене дорожче,
Ніж священна свіча, що для нього палає як знак…
Хтось волає вночі – поможи, поможи йому, Боже!