Ох гламурна наша Фрося,
Все в житті в неї вдалося,
Чоловік ще той дивак,
Знає в моді він весь смак.
Як дзиґа крутиться усюди,
Заздрять Фросі усі люди,
Дуже стала величава,
Всюди ходить, як та пава.
Ось у Фросі іменини,
Їде мама до дитини,
Кури, яйця, м'ясо, сало,
В мами духу геть не стало.
Спакувала усе Фрося,
Що ж тут далі відбулося,
Викликала таксі швиденько,
– Час рушати, люба ненько.
Будуть гості всі багаті,
Тобі не місце буде в хаті,
Буде Мері, Джек та Джордж,
А ти зморщена, як морж.
Їдь швиденько не барися,
– Чуєш, доню, схаменися,
Дай з дороги відпочити,
Як вже ноги волочити.
– Годі, мамо, вирушай,
Я чекаю, пам’ятай,
В зятя скоро іменини,
Підвези нам ще свинини.
Чого треба, сама знаєш,
Чого стоїш та моргаєш?
Йди не плач таксі чекає,
Воно собі ціну знає.
Будь здорова та багата,
А я буду завжди рада.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/335-glamurna-frosya.html
Та Фрося, вона i в бутiках Фрося...А до свининки, бачте, ласа....
