З небес дарунки роздавали
Давно було це, й тільки раз,
Для себе люди обирали
Те, що щасливим зробить враз.
Достатку батько зажадав,
Аби для всіх дітей хватило;
Здоров’я мати попрохала,
Донька краси собі бажала.
Сини відваги захотіли й сили,
Сивочолі дідусі мудрості просили;
Закохані взаємності чекали,
Щасливі ж довголіття зажадали.
А осторонь сиріточка стояла
Заплакавши, тихенько попрохала:
«Мені б на день матусю обійняти,
Аби було кому добраніч побажати.
Щоб у мороз її любов зігріла,
Порадою до щастя відвела.
Мені б на день матусю обійняти –
Все інше я тоді б сама знайшла.»