У холдем з долею зіграти.
Покласти кому край основ.
Кути всі гострі постинати,
чи вставити прозорі грати
й у рамки врізатися знов?
Із хаосу мораль складати.
Зустріти небо в битім склі.
У тьмі яскраво запалати,
чи вкотре полум’я чекати
пожертвувавши іскру млі?
В житті вбачати паритети.
Знайти поверх усіх пропаж.
Якщо співати - то квінтети,
чи знову здати всі білети
під мрію втиснувши дренаж?
З ідей зліпити покоління.
Зловити мить у герці часу.
Пускати все нові коріння,
чи протираючи сумління
закоротити нуль на масу?
Не відступити, посміхатись.
По суті, невловимий мізер.
Ким був і є, тим залишатись,
чи руки вгору та здаватись
купуючись на новий тизер?
