Я хочу зустрічі з тобою,
Але чомусь борюся із собою.
Напевно, маю трішечки сумління,
А ти завжди велике те стремління.
І навіть пишеш ти вірші
Котрі все виринають із душі.
Вони такі насичені любов’ю,
Немов вирують гарячою твоєю кров’ю.
Усі рядки запали мені в серце,
Які залишаться у ньому без кінця…