Вітер шумить… Послухай його…
Мабуть, простіше ніж скраплений джаз.
Легко, наївно.
І краще з того,
Що пропонує це небо для нас.
Серце тремтить… Морозно̀ йому.
Кожного вечора марить у такт.
Тихо, протяжно.
І вірить тому,
Що вранці підпишуть закохані пакт.
Тіло болить… Лякає обман.
В синіх просторах видряпує сни.
Міцно, безтямно.
А схопить туман,
То буде нестерпно чекати весни.
Вітер шумить… Послухай його.
Він грає мелодії. Ранніх творців…