Частина 3
Ти всюди…
За моїм плечем, перед моїм обличчям
Я відчуваю подих твій
Мене несе твоїми хвилями потоку крижаного
Ти – холод, і сонця промені не гріють більш…
Крокую ранами твоїми
Доторкаюсь стін
Мені усе болить за тебе
Але ти – пустка, звір
Одичавілий, що шука притулку
Ти не пускаєш, стугонить земля
А може й я занадто вгрузла в твої стіни?
Не відпускаю це життя
Ми ж обійнялись надто міцно
І знов долонями тримаю падаючі стіни
Чи витримаю я тягар?
Не знаю відлік вічності твоєї
Але руїна ти, оплакана в безмежжі
Ти володієш наді мною
Й крики з порожнечі вплітаються в слова
Душа в тенетах темряви
Пусти мене, втомилась я боротись
Ми разом, невід’ємні ми
Я не забула долю
Що проступає скрізь, тільки торкнись крилом…
Квітень 2012