1
Знову думку завело –
Що ж тоді у нас було
Як так гнітилося село?!
Кріпакували усім миром,
Зате боролись за знання,
Плюндрували Бога, віру
І в ночі, і серед дня.
Й як оце все описати -
У поемі, у трактатах,
Чи віршований роман,
Де вожді, події, люди
Чіткий образ мати будуть,
Політичний й громадський стан.
2
Життя, казка це, чи міф:
Божевілля все і всіх,
Старих, дорослих, молодих.
Закон маси випливає,
І вождь скаче на коні,
Людську подобу всі втрачають,
Живуть, немов в кошмарнім сні.
Взяти окремо – це людина,
В колективі, в масі – вже тварина:
Переслідують і убивають,
Гіганти зводять, в космос пруть,
Страшну мораль у світ несуть,
Та вождя - бога прославляють.
3
Потрібно належне їм віддати:
Уміли людей в масу обертати,
Своїй, єдиній волі підкоряти.
В основі був тваринний страх
За себе, рідних, за дітей,
Бо знущаються на очах,
Що гірше і за сто смертей.
Раби промисловість будували,
Мільйони в таборах тримали,
Страшили увесь божий люд,
Військо найбільше в світі мали,
З своїми й чужими воювали,
Творили сатанинський суд.
4
На чорне – біле, біле – чорне.
Знищать, закопають і загорнуть.
Всім завжди і всюди - норма.
Стрижуть під одну гребінку,
«Гомосовєтікус» дрес – код,
Контролюють життя, вчинки,
Особистість – нуль, усе – народ.
Віддай державі до останку
Без роздумів і забаганок.
Вожді – боги й слуги народу
Про все подумають, подбають,
Маси тупо направляють
На підкорення природи.
5
Що можуть маси натворити:
Будувати, звести, перекроїти,
Загарбать, поневолить, підкорити.
Комунізм на горизонті світить,
Десять заповідей, майже Христових,
Старі, дорослі, навіть діти
У пропаганди в міцних шорах.
Сьогодні краще, чим донині -
На благо народу і країни.
Коли ти з голоду конаєш,
То тому, що несвідомий -
На твоєму боці всі закони,
Власність загальнонародну маєш!
6
Все це – цинічний популізм,
Марксизм, ленінізм, сталінізм,
Комунізм, сіонізм - сатанізм!
Коли неволять, давлять, брешуть,
Робити безплатно заставляють,
Язики перед народом чешуть,
Не виконують, що обіцяють.
До комунізму світла дорога,
Ще потерпи до перемоги!
Накопилось, терпець урвався,
Комунізму не діждали,
«Світле майбутнє» розірвали,
До демократії народ подався.
ID:
433897
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 27.06.2013 14:46:35
© дата внесення змiн: 27.06.2013 14:46:35
автор: БГІ
Вкажіть причину вашої скарги
|
