Юних років тяжких і щасливих
Ця гітара подруга й любов,
Життя пронесла в своїх співах
Ділив горе й кохання знайшов.
П р и с п і в:
Ось заграла плакуча гітара,
Там де обрій у небо злітав,
Де недоля хлопчину спіткала,
Рідних й світ він уже покидав.
Струни стогнуть, сміються і плачуть,
Убираючи зиму в весну,
Пальці бігають, ковзають, скачуть
Та мелодію грають сумну.
П р и с п і в:
Ось заграла плакуча гітара,
Там де обрій у небо злітав,
Де недоля хлопчину спіткала,
Рідних й світ він уже покидав.
Де у нього набралось завзяття
Тож на ноги він стрімко піднявсь
І на зустріч життєвім багатті
Крильми, мов орел, розпроставсь.
П р и с п і в:
Знов заграла співуча гітара
Там де обрій у небо злітав,
Засіяла щасливо заграва,
Він долю зустрів й привітав.
Вже в минулім страшні буревії,
Зараз інша гітара звучить,
А у пальцях і струнах надії
Все життя, мов сльозина, бринить.
П р и с п і в:
Знов заграла співуча гітара
Там де обрій у небо злітав,
Засіяла щасливо заграва,
Він долю зустрів й привітав.
