Душа писала ті, рядки…
І з тривогою чекала, Твого слова,
Здається Ти читаєш всі мої думки –
Не така як всі, інша Ти – казкова…
Здається мріяв завжди –
Таку як Ти, зустріти….
Легку зі смаком правди
З якою, радісно і легко було б жити…
І ось нарешті я знайшов –
Тебе ,– Небо “зустріч” дарувало.
Напевно так Сам Бог велів –
І здається Твоє серце також покохало…
І твоє дивне місто – місто Щастя,
Якого легко так не віднайдеш…
Напевно дивне й чисте – мов причастя
І впевнений його, Ти, в житті знайдеш…
Так дивно ввійшла в життя,
Мов янгол проведіння.
Й змінила все без вороття –
Зігріла душу своїм благословенням…
Пробач мене за все –
Бо все Ти, зрозуміла…
Прошу Тебе лише –
В житті не втрать Ти, свої крила…
І Твої слова розбили тишу,
Таких рядків, таких віршів –
Я, вже ніколи і нікому не напишу…
Пробач за ці слова зізнання,
Мого запізнілого кохання
І лиш Тобі у своїм серці місце лишу…
Тепер щоб Тебе в житті уберегти
Я, Бога лиш благаю –
Лети. Мій – Янголе лети,
Кохаю, відпускаю…
́́
