"Як не старайся, коли боляче - болить."
(Х. Муракамі)
"Людино, заплач, коли тобі дуже важко: сльози — це твоя незамаскована людяність. А людяність — це Всесвітній Бог!" І.Миколайчук
Отак й живу собі своїм живим життям -
Із вдячністю за мить. За всі щасливі миті.
І не тривожу думку зайвим сум’яттям,
Бо вірю: всі шляхи іще мені відкриті.
Але сьогодні, мабуть, звичний собі день,
А на десерт – самоаналіз, музика і вечір.
Згорілий день моїх згорьованих натхнень,
СтосИ паперу. Вірші. Місяць. Пляшка порожнечі.
"Терпи, терпи, терпець тебе шліфує", – каже тато.
Колись все, певно, зміниться, а може – вже й за мить?
Мені ж тебе ніколи не буває забагато,
Як не старайся, коли боляче – воно ж болить…
Авжеж тут не потрібен дошкульний коментар, бо вірш написано з душею: це не просто любовні соплі, як у багатьох авторів на цьому сайті. Не так уже й погано написано. Як на мене,то сподобалося.
Квітка Надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
написав би я вам дошкульного коментаря. Розкритикував би все- починаючи від назви і закінчуючи розділовими знаками і відсутністю розміру. Але не буду. Є щось особливе у вашому вірші. І це факт)
Квітка Надії відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00