Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Копачівна: Невиоране журне поле - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко, 14.04.2013 - 09:31
Доброго ранку! А шановну колегу як величати? Мене таки Олексою Я розумію Ваш біль, бо ж по духу і походженню селянин (див. мала батьківщина), а за базовою освітою - агрохімік-грунтознавець, правда назавше "зрадив" їй (базовій) з вірусологією. І ось так з нею майже 40 літ! Проїжджаючи інколи в с.Дігтярі (галаганіська спадщина), дивуюся, як бездумно знищуються українські чорноземи нераціональним землеробством! Нема кому захистити наш гумус! А в Обухівському районі глибокі чорноземи! Такого хижацтва й за "совдепів" не було! Були сівозміни, якесь травопілля. Хоч і підсолювали немало! А зараз їдеш і бачиш: кукурудза - соняшник - ріпак - пшениця! Лише подекуди соя! А про мікродобрива зовсім забули, гною нема, бо знищене тваринництво (як і вітчизняна селекція)! В люцерні та конюшині відтак нема потреби! Їх би ("ХИЗІЮНІВ") закопати в ту мертву земельку "та й заходиться вже будить" українську хліборобську думку! Копачівна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю шановного колегу! Мені звуть Оксаною. Я теж в певному розумінні "зрадниця" - (базова - захист рослин), а найбільшу частину свого життя пропрацювала в агрохімічній службі. Ми, за пропозицією харківських вчених, перетворили її на службу охорони родючості ґрунтів. Проте, більшість наших напрацювань у цій сфері останнім часом не знаходила підтримки у владних кабінетах, де обстановка докорінно змінилася. Коли я готувала свій перший законопроект, то на мене в Кабміні дивилися з повагою, сприяли в роботі. А тепер прозорі натяки нових працівників на те, що у кожного є свій "інтерес". Тож я не захотіла марнувати решту свого життя і переїхала в Копачів...
Копачівна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, шановний, це ностальгія за досконалим рільництвом. Мені, яка народилася на вул.Ярославів вал, болить те, що я часом бачила в своїх чисельних відрядженнях. А землю я дуже люблю. Навіть залишила свій рідний Київ заради сільської садиби. Отам ГАРНО!!!
Копачівна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша чутлива поетична душа відчуває порушення гармонії. А уявіть, як на це реагувала я - агроном, який багато сил віддав збереженню родючості наших українських ґрунтів, формуванню законодавчої бази у цій сфері...
|
|
|