Мінорна музика рясних сумних дощів,
Закохана поетка у полоні слів,
Вдихнула аромат ранкових «фрешів»,
Згадала про минуле вже не вперше…
Немов сліпий ти і глухий, юначе,
Невже не відчуваєш - серце плаче?
***
Яка чудова романтична ніч,
таке високе небо в полі!
Так трепетно зустрітись віч на віч
З коханим у обіймах долі,
І не боятись привидів, примар,
Летіти птахами в небесний храм….
***
Поля чернечі обіймали мене за плечі,
І очі неба голубі всміхалися мені,
Промінням золотило сонце життєдайне -
І ранок був такий чарівний надзвичайно!
***
Шампанське не люблю я апріорі -
П’янять мене вечірні в небі зорі.
Душа в обіймах дивних звуків джазу
Танцює в неймовірному екстазі…
В день гумору, ніщо інше як джез і ритмічний танець,не може так підняти настрій на цілий день.
Олю! Чудові варіації! Дякую! Гумору, і не тільки на сьогодні!
ОЛЬГА ШНУРЕНКО відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я про день гумору навіть забула. Навпаки у мене мінорний настрій і в душі, і у вірші...
А я люблю шампанське в суміші з мерехтінням нічних зірок! 
