Біжить життя,так швидко, крок за кроком,
роки за роком, роки за роком,
я оглянутися не встиг,
а молодість- вже за поріг!
І так буває,так буває,
я не збагну:А що ж я маю,
Навіщо час, мій, проминає,
Лягає пилом біля ніг?
Тривожать совість дні бездумні,
вечірки п"яні, в край,безумні,
по стелі -цигарковий дим,
я став, для совісті, чужим.
Скажу собі:усе покину,
я поклянусь,я все ж,людина!
Та оглянутися не встиг,
спокуса привела до лих.
І розумію,що-пропащий,
і знаю,що усе ні за що,
прийшов ,без пам"ятті, у світ,
позбувся пам"ять і власних літ...
ID:
410598
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 20.03.2013 01:13:08
© дата внесення змiн: 20.03.2013 01:13:08
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|