Засніжені шляхи були
Надворі вечоріло.
У небі хмароньки пливли
Усе у сні замріло.
Лиш я одна усе не сплю
Утік від мене спокій!
Сніжинок подих я ловлю
Й чиїсь легенькі кроки.
І тихо думаю собі
У смутку,у тривозі:
"Хто ходить по снігу оцім,
Не спить в такі морози?"
Я з ліжка нишком підіймусь,
Щоб гостя не злякати.
У шалик теплий загорнусь.
Не хочу більше спати.
Чатую гостя під вікном...
Дослухуюсь...Нікого...
Лиш добрий янгол світлим сном
Веде мене до Бога
