Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: ХАТА* - ВІРШ
logo
Олекса Удайко: ХАТА* - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ХАТА*

Олекса Удайко :: ХАТА* 
    Садок вишневий коло хати,
    Хрущі над вишнями гудуть...
    Плугатарі з плугами йдуть,
    Співають ідучи дівчата,
    А матері вечерять ждуть.

    Сем'я вечеря коло хати.
    Вечірня зіронька встає.
    Дочка вечерять подає,
    А мати хоче научати,
    Так соловейко не дає...   
                  Тарас Шевченко
 
                                         

Узбіч нового міжміського тракту, 
Що стрімко мчить у невідому даль,
Стоїть осиротіло пустка-хата – 
Віків нових пекуча пектораль.

У ветхій стрісі видно ребра-лати,
У стінах – темня вікон, мов бійниць:
Надію на шибки їм не плекати,
Вже не блищати склом очей-зіниць.

Дріма садок вишневий коло хати.
Хрущі над ним давно вже відгули,
І не співають більше там дівчата,
Й плугатарі з торбами в світ пішли.

Там вже ніхто нікого не навчає,
Бо матері душа давно в раю.
І соловейко дітям не співає,
Бо діти розбрелись в чужім краю.

Один склав голову в лісоповалі,
Варив в Магнітці інший вбивчу сталь,
А ті – шлях Соловецький торували,
Стражденний шлях у вічність і печаль.

...Немов старенька, посивіла мати,
Що в тузі вийшла сина виглядать,
Чатує обіч шляху пустка-хата,
Жде не земну, а Божу благодать.

Стоїть самотньо, тихо... Що й казати – 	
Мовчання тут гучніше зичних слів! 
І дивиться  журливо хата-мати 
Услід нащадкам в докорі німім...    

А там, в граніті – пам'ять красномовна:
У лівій – кепка, права – в далечінь...
І тисне серце сором невгамовний
І смутку незбагненна глибочінь.

28.04.1993,
Чернігів — Варва
____________
Муз. авт. Див.: На відстані : поезії, пісні / 
Олекса Удайко. - К. : [б. в.>, 2007. - 95, 
[4> с. : іл., ноти

ID:  394203
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 21.01.2013 02:01:56
© дата внесення змiн: 25.03.2014 20:52:34
автор: Олекса Удайко

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Aлёна Кот, євген уткін, Олекса Терен, Любов Ігнатова, Надія Таршин, Любов Вишневецька, Наталка Долинська, Ганна Верес (Демиденко), Олександр Мачула
Прочитаний усіма відвідувачами (1411)
В тому числі авторами сайту (29) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..



КОМЕНТАРІ

євген уткін, 30.01.2017 - 08:14
Прості, правдиві, справедливі слова врізались в серце, стривожили душу,сколихнули у пам'яті і своє.



evgen :: двір
Стою серед двору в журбі й самотині,
Дитинство моє в цій лишилось хатині,
Привітна, ошатна, білесенька хата,
Тепер сирота без вини винувата.
Стоїть на подвір'ї зарослім, безликім,
Похмурою пусткою в смутку великім.

Трухляві стовпці залишились від тину,
Густі полини заглушили калину,
Зогнив журавель, завалилась криниця ,
Була ж в ній холодна, криштальна водиця.
Замість чорнобривців- дурман з лободою.
На дворищі дикім - недоля з бідою.

Не так ще давно тут життя вирувало.
Навколо цвіло, гомоніло, співало.
Дідусь свіже сіно заносив у клуню.
Бабуся доїла корову Ласуню.
Татусь на роботу ішов рано з ранку,
І мама завжди поспішала на ланку.

А ми, із сестрою, ходили до школи.
Здавалось життя не скінчиться ніколи.
Здавалось. А виросли, повилітали
З гнізда у світи, а батьки повмирали.
І двір залишився в селі сиротою,
З недолею злою з гіркою бідою.

А скільки ж дворів потопають у хащах,
Забутих, покинутих напризволяще
По всій Україні.Зникають по селах.
Колись велелюдних, багатих, веселих.
...Стою серед двору, в немилій годині.
В задумі великій, в журбі й самотині.
 
Янош Бусел, 20.01.2017 - 11:05
scenic 12 frown friends friends hi
 
Олекса Удайко відповів на коментар Янош Бусел, 20.01.2017 - 11:24
writer writer
 
Зоряна Кіндратишин, 10.11.2016 - 11:18
Чудовий твір! give_rose
 
Олекса Удайко відповів на коментар Зоряна Кіндратишин, 20.01.2017 - 11:23
16 meeting 45
 
Людмила Васильєва (Лєгостаєва), 10.11.2016 - 08:51
Чудово відобразили тему, перекликання з шевченковим раєм і сучасними реаліями.Ніхто не хоче з молоді лишатись в селі, бо там щоденна важка праця,а купити сучасне обладнання для обробки і полегшення праці не можливо. Наша влада ніяких програм залучення молоді не робить .усе це викликає сум і біль, що купляємо за кордоном те, що раніше самі вирощували ще й про давали.Такі вірші потрібні, щоб розбудити суспільство.Дякую, Олексо!
 
Олекса Удайко відповів на коментар Людмила Васильєва (Лєгостаєва), 10.11.2016 - 09:56
tongue Все вірно! apple give_rose friends
 
Ганна Верес (Демиденко), 21.10.2015 - 16:58
Майже кожен, хто пише вірші, присвячує один або кілька рідній хаті. Скажу чесно: кращого не читала.
Може і справді нам трохи пощастило, що ми виросли в селах, були ближче до краси, до природи, до труднощів і наші душі отримали своєрідний гарт? Хто те знає?
Будьте здорові, пишіть і пишіть... 12 12 12 give_rose friends
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
tongue дякую apple apple apple щиро...
 
Олександр Мачула, 21.10.2015 - 15:59
На мою думку, це один із тих нечисленних випадкув, коли сам твір не гірший від епіграфу. Браво, друже! hi
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
tongue так не думаю..тим більш, що тарас був двісті років тому... та й зараз актуальний....
 
Наталка Долинська, 03.04.2015 - 09:25
так сумно, аж плакати хочеться...зачепило 16 17 12
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя хата в кращому стані... А то мого доброго односельця, про якого я пишу книгу... достойна людина! А ще є моя поема про нього... ДОБРОДБАЙ БЕХСМЕРТЯ... Колись виставлю... Як допишу! biggrin give_rose friends friends
 
Т. Василько, 13.06.2014 - 07:13
"Мовчання тут гучніше зичних слів!" 16
А колись, коли ще жила мама, село було отаким: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484937
Нажаль не можу давати відповідіі на коментарі зі своєї сторінки. Там, на полях відповіді, якісь попередження... Адмін сайту мовчить.
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Сікаво, сензура? fright
 
євген уткін, 16.06.2013 - 16:20
Дуже таки гарний твір. 12 clap
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
give_rose Дякую, Євгене!
 
Янош Бусел, 08.05.2013 - 14:36
Які ми схожі,земляче в поглядах! В свій час прочитаєте мою ПУСТКУ серед хвиль золотавих вівса...А пасічником я не став...Загублене,- це й є загублене...Пишу це повторно, бо не впевнений, що мої відгуки на коментарі (Быстрый ответ)доходять до адресата з ел. пошти... Підтвердіть одержання в одному з наступних коментарів, будь ласка...
Янош Бусел.
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чиста правда! Це тому, мабуть, що народились під одним небом - небом Слобожанщини, неподалік від двох козацьких столиць - Батурина і Глухова! Шкода, люблю мед... А ось бджіл боюсь!

Ваші коментарі до мене доходять і відповідаю на них обов'язково! friends friends friends
 
Aлёна Кот, 28.02.2013 - 22:38
...Немов старенька, посивіла мати,
Що в тузі вийшла сина виглядать,
Чатує обіч шляху пустка-хата,
Жде не земну, а Божу благодать.

Менi теж дуже аль покинутi будинки... Гарний вiрш!
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Алена! Торкнули моє серце! cry cry cry
 
Олекса Терен, 23.02.2013 - 11:10
" І тисне серце сором невгамовний
І смутку незбагненна глибочінь.* "
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую тезко, що заходите!
 
Любов Ігнатова, 21.01.2013 - 09:20
вклоняюсь до землі
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я Вам!
 
Надія Таршин, 21.01.2013 - 09:02
Щиро дякую за цйй вірш, він нмені дуже близький. 12 12 12 21 give_rose give_rose give_rose
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Очевидно, як і всім українцям, які свідомі того, що їхня "ХАТА" може оказатись на "узбіччі" шляху до спілььноти цивілізованих країн.
Дякую за відгук!
 
Gelli, 21.01.2013 - 02:03
smile 12
 
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  Навіть
Master-capt: - Слово сполучник "навіть" підсилює відтінок речення, і синонімів немає. Та в нашій мові є схожі відтінки... Хоч би що. Хоть би. Принаймі. Усякому разі. Все-таки. Зокрема. Та ще й. Особливо. Неначе. Проте. Однако.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Навіть
О. Хвечір.: - Чим можна замінити слово "навіть"? У словниках синонімів до цього слова я не знайшов...
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Маргіз: - Твердосплавний жанр, музика не для всіх, чоловіча музика, слабакам у залі не всидіти, музика сильних
Синонім до слова:  метал
Master-capt: - Жесть. Мажор. Набат. Грохот. Грохотон. Вогнемет. Сталевий ритм. Камнепадний жанр.
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
Синонім до слова:  Вірний
геометрія: - Вірний, помірний, терплячий, сучасний, гарячий, світлий, уважний, рідний, своєрідний, літній, помітний, елітний,...
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie