Дороговказом стане мрія,
Вестиме істина твоя.
Не зрадить, ні.І не змарніє
Безсмертна, серцю дорога.
Вона зростатиме поволі,
І лиш надія помічник,
Вона актор тієї ролі,
Що долі знатний провідник.
Та мрія різною буває,
Із сотень хибних сподівань,
Одна живе,
одна палає,
В ім'я твоїх переконань!
Вона тверда, непримеренна,
Їй кожен, мабуть, дорікав,
Вона як всесвіт-нескінченна,
Як цвіт, що в плід переростав!
Во істинну вона помітна,
Жевріє в грудях з дня-у-день,
І гордо зветься-заповітна,
Той символ прагнень та знамень!