по одному в нас склалася доля
то одному в нас морі лиця
ти мені ще зовсім не відома
лиш як я консервуєш листя
по болоті руками змахнувши
і набравши каштанів в жменю
ти несеш їх одній людині
тій що досі кохаєш шалено
і не варто з листками до низу
під поколені сонцем ноги
в нас з тобою одне обличчя
але різні навскіс дороги