Оголеність.
Одежа стікає
по сходах,
як водоспад.
Волося втікає
з-під неслухняних
гумОк, шпильОк, прикрас.
Ще один раз
до серця роздітись,
не розгубитись,
Тебе пригубити,
не загубити,
перед тим,
як у мрію втікти,
у себе перетворитись,
В твої очі дивитись -
Чи доженеш?
Чи повіриш
у повній мірі,
що моїй довірі
не має меж...
Що мою Любов
не зітреш
ні з тіла, ні з снів...
Простір зомлів
у пахощах слів.
Ти хотів
мене вчора, як зАвжди.
Я знаю ПРАВДУ!
Що,
коли ми удвох -
МИ - БОГ...
Оголеність...
Душа на тарелі.
Пташині трелі
І Спокій..
За правим вухом
заплутались телефонні дУхи,
Між пальців
застрягли листи...
Як донести,
Що в мені є ТИ?
Дорости
до НАС
ЧАС.
