Сьогодні дощ, а завтра буде сонце;
Сьогодні дощ постукує в віконце…
Впущу його в кватирку,
А там – і сонечко прогляне крізь хмаринку.
Дощ розповість нам пісеньку сумну;
Співатиме він всю ніч серенади:
То вщухне, - тиша затремтить,
То - віє вихром проливним,
Вмиваючи усі земні принади…
Не бійтеся дощу,
Нащо його ганьбити?
Дощ – це примара:
Ось він є, а далі –
мріємо про нього…
Що ж робити?
Такі ми люди:
Все не так нам невдоволеним
на цьому світі…
( 10 жовтня 2009 року).
