***
Веселі оранжеві карлики сонця
Колючками сміху відстрілюють тіні.
Метелик очей переверне світ сторца , -
Тремтить голубінь на тонкій павутині.
Гадаю на день по долонях листочків,
Настроюю ранок струною стежини.
Дивуюсь, як спека під сотні свисточків
Тихенько втікає у царство ожини.
Як вибухли трави, розп'яті дощами,
Як розсипом срібла вагітніє річка,
Як б'ється із вітром колосся мечами,
Як радо веселки вигойдує стрічка.
Підніме хмарину маленька комашка,
Крильми пригортатиме яблунька звично.
І небом закрутить маленька ромашка,
Та й птахою випорхне день блискавично.
