Є люди - зірочки, є люди - пісня,
Є люди зайняті та дорогі.
Є люди - квіточки, є люди різні,
Зумій побачити їх у житті.
Є люди - потяги, ідуть безслідно
З твого самотнього часом буття.
Є люди - полум"я, що світять пізно
Та не зігріють майбуття.
Є люди-кетяги, є люди-ворони,
Які летять на сонця блиск.
Є люди-протяги, люди-перони,
Які в дружбі шукають зиск.
А є люди - інопланетяни,
Не схожі на інших, самі по собі.
Гей, оберніться на них , земляни,
Вони випадково тут, на Землі!
Вони кохають, страждають, цінують,
Міняють повністю наші життя.
Вони - небесні, за нами сумують,
А ми викидаєм їх з розкладу дня.
Ці люди-провидці, ці люди - поеми,
З ними комфортно і хороше нам,
Це люди - амфібії, люди - дилеми,
Люди, даровані долею Вам!
Їх бережіть, любіть і цінуйте,
Не відпускайте з життя ні на мить.
З ними разом кохайте й мандруйте,
З ними по-справжньому можна прожить!