Sylvia Plath – The Sleepers
http://www.poemhunter.com/best-poems/sylvia-plath/the-sleepers/
No map traces the street
Where those two sleepers are.
We have lost track of it.
They lie as if under water
In a blue, unchanging light,
The French window ajar
Curtained with yellow lace.
Through the narrow crack
Odors of wet earth rise.
The snail leaves a silver track;
Dark thickets hedge the house.
We take a backward look.
Among petals pale as death
And leaves steadfast in shape
They sleep on, mouth to mouth.
A white mist is going up.
The small green nostrils breathe,
And they turn in their sleep.
Ousted from that warm bed
We are a dream they dream.
Their eyelids keep up the shade.
No harm can come to them.
We cast our skins and slide
Into another time.
***
Не знайдете на жодній карті
Вулиці, де сплять оті двоє.
І сліди їх шукати не варто.
Відтепер вони під водою
Там де незмінно блакитне завтра,
Прикрите французьке вікно
Мереживом зжовклих фіранок.
Там пріла вологість землі
І равлик малий філігранний
Прокладає срібні, ледь видимі лінії
В темнім домі дивних ліан
Наш погляд засоромлено мліє.
Серед пелюстОк білих смертельно
Вони сплять доторкнувшись вустами
Вкрившись листками темними.
І здіймаються білі тумани.
Їх ніздрі зелені здаються дивними
І ворушаться в сні оманливім.
Вигнані з теплої постілі
Ми сон у їхньому сні.
Їх повіки бережуть нашу тінь.
Недоторканий спокій води.
Ми скидаємо шкіру як тлінь
І проковзуєм в інші світи.