Інколи не можна буть красивим.
Інколи не можна буть смішним.
Інколи не можна буть щасливим
і до крайнощів лихим.
Часом переступимо зітхання
і підем полями навмання.
Кинемо черстве для нас кохання,
змінимо нудне для нас життя.
Часом не показуй насолоди
від приємних слів тобі.
Не проявляй великої турботи,
Коли підеш тихенько по весні.
Невже так важко буть собою?
Мінять, кохать, зростать в житті?
Невже так важко буть зі мною,
а краще буть на самоті?
Бувай, майбутнє нездійснене,
і марно прожиті роки.
Минуле в плин пішло від мене,
як води Кримської ріки.
Пішло у даль, не повернути.
Забуду відчай і жалі...
З тобою разом нам не бути,
Не йти разом нам по Землі.