Щирий сміх,ласкаві руки
І очі неба голубуго...
Ти вже не поруч,ти вже далеко,
Як жаль,що більш не чуєш
Стукіт серця мого...
Ти вільним хотів стати,
Добитись мрії у житті,
Щоб потім високо злітати...
Тебе я відпускаю,
хоч боляче мені
Добийся своїх мрій,
А я чекатиму на тебе
В поривах вірності й надій...
Можливо,все ж таки,колись
Під оплески людей,
І серед тисячі нових очей
Побачиш ти мене і вірний погляд мій.
В моїх очах ти прочитаєш
Безмежний сум й шалений біль,
А губи тихо прошепочуть:
"Я не забула...Тебе люблю...
Ти й досі в серці тільки мій!..."