Что имеем - не ценим,
А легко так теряем
Закрывая глаза,
Всё легко отпускаем...
Но потом сожалеем,
Вспоминая о пршлом
Но увы,почему-то
Не ценим то,что имеем...
Что-то находим,что-то теряем
Иногда забывае,-
Порой возвращаем...
А ведь просто назад
надо сделать шаг,
Ведь не всегда судьба - твой враг.
Ведь открывается вовнутрь
Даже маленькая дверца.
Не бойся сделать этот шаг,
Вернись у прошлое,
Послушайся хоть раз
желаний замкнутого сердца...
Ведьможет всё вернётся,
Всё то,что потерялось
И что-то там,в нутри груди
Спокойно,нежно улыбнётся.
И вновь к тебе прийдёт
Всё то,-
О чём давно мечталось...
А скільки я втратив. А могло би бути щось може й по іншому, може одне слово може один лиш погляд щось змінив би, я тепер знаю завжди треба вірити собі , що хочеш зробити потрібно негайно це роботи чи сказати, і тоді будеш знати що я зробив все так як я хотів зробити, і нема про що жаліти. Ну якось так
Tati Gensi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
аналогічно))))
я навчилась жити за принципом "Живи так,як ти цього прагнеш і не задумуйся над тим,що скажуть інші"...
Супер. Мені сподобалась мета і тема вірша, як раз про цю тему сидів роздумував.
Tati Gensi відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна...на мою думку,така тема зараз найбільш актуальна і поширена серед багатьох людей....багато знас втрачають не цінуючи,а потім просто бояться зробити крок назад...